Воістину це так: в усі віки,
в усі часи, з початку світу-сонця
попереду ішли чоловіки –
захисники відважні, оборонці.

Йшли на війну, ішли орати лан,
варити сталь чи зводити оселю,
долали шторм, і спеку, й ураган,
і сина підкидали аж до стелі.

Біді назустріч свій робили крок,
і небо шматували літаками,
і обіймали ввечері жінок
кремезними і дужими руками.

Відтак в усі часи, в усі віки,
(і буде світ повік на цім стояти),
“за мужем” бути мріяли жінки,
із чоловіком долю поєднати.

Хай не зів’яне щирість цих рядків,
вони любов’ю нашою зігріті, –
цей вірш для дорогих чоловіків,
що задля нас живуть на цьому світі!

Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради